Лис 06, 2016

Пологові Львова: змовчати не можна змінити (Частина 1. Поточна ситуація)

Моєму сину Матвію уже скоро буде 4 роки, та я досі маю дуже яскраві спогади про ті п’ять днів, коли він народився. Напевно, така підвищена чутливість була через природні інстинкти і гормони, але в тому числі і через перебування у новому середовищі в пологовому будинку, де ти починаєш бути мамою..

Пологові Львова: змовчати не можна змінити (Частина 1. Поточна ситуація)

Життєве

Безперечно, майже кожна ‘нова’ мама, а таких у нас у Львові стає близько 9 тисяч щороку, із вдячністю до лікарського персоналу залишає пологовий будинок. Та все ж у кожної лишається своєрідний осад невиправданих очікувань щодо приязного ставлення, зручності палат та залів, і, звісно, сумою і способом витрачання коштів на різного роду ‘послуги’. Це якщо усе пройшло добре…В мене був хеппіенд завдяки компетентному лікарю, однак, мабуть, ще довго не забудуться ті сотні сходинок, по яких довелось нести догори важкі сумки під час перейм, ті постійні «по 5-10-20 гривень» за невелику допомогу від санітарок, сльози від неможливості з палати покликати чергову медсестру та відсутність будь-якого, хто б налагодив нормальне грудне годування, і багато іншого.

У кожної своя історія, і таких історій тисячі лише в одному місті Львів... про них можна дізнатись на форумах та групах в соцмережах. Роками функціонують теми і сайти, де абсолютно відкрито не стидаючись можна почитати відгуки про вартість та якість «безкоштовної» львівської системи охорони здоров’я: «Обережно! Лікарі в пологових», «Раджу/не раджу вам лікаря з ПБ», «в пологовому відлучають від природного вигодовування», «Стимулювання пологів», а дописів у «Ціни в пологових будинках» настільки багато, що адміністраторам прийшлось створити додаткову тему. Майбутнім породіллям напевно стає моторошно…

Невідомо коли та з яких причин почала формуватись та недовіра майбутніх батьків до чергових лікарів, але зараз майже 80% жінок попередньо домовляються із лікарем про проведення пологів, аби не ризикувати найдорожчим. Адже медик, з яким домовляєшся, мав би бути більш професійним та уважним. Така «угода» з часом стала вигідною обом сторонам і продовжує підтримуватись і батьками і лікарями.

Та, на жаль, роками на таку нахабну відвертість зі сторони батьків та працівників охорони здоров’я ніхто не звертав уваги, усе списували на відсутність медичної реформи та хронічне державне недофінансування галузі. Звісно, були спроби щось змінити: пологові на Батальній та Мечнікова отримали статус «Лікарні, доброзичливої до дитини» (але коли і хто востаннє його підтверджував?), проводились капітальні і поточні ремонти (однак, стафілокок у «подарунок» з Мечнікова досі отримує значна частка новонароджених і мам, і всі про це мовчать, а на Рапопорта досі немає гарячої води та інше), у фінансових звітах пологових можна прочитати про т.зв. «благодійні внески», але ніде немає інформації «що-куди-до чого», лише безпосередньо на стінах в пологових. Навіть за нескладними підрахунками, можна ствердно сказати, що їх «відкрита» сума зовсім не відповідає реальним витратам львів’янок на пологи (за даними звітів пологового на Мечнікова така сума складає в середньому 160 грн. з однієї породіллі). Хм..

А потім закрили великий обласний перинатальний центр на Дж. Вашингтона..

І сотня фахівців на роки зависла у невизначеності обіцянок тодішньої і теперішньої влади, а ті пологові будинки в місті, що продовжили працювати, взяли на себе весь удар породіль міста та трохи області. Особливо гострою є ситуація в ті періоди, коли один із трьох пологових закривають на планову чи непланову мийку, тоді місто (майже мільйонник), в якому щодня народжується близько півсотні дітей, залишається із двома невеликими пологовими, не здатними розмісти у стерпних умовах усіх жінок. Породіллі принизливо лежать у коридорах, лікарі втомлені через перевантаження стимулюють пологи та не мають достатньо часу приділити уваги своїм підопічним.

Здавалось, що «бульбашка» от-от трісне. І вона трісла – 17 жовтня у Львові відбувся масовий пікет обласної адміністрації в пам'ять загиблої в пологовому будинку дівчинки Полінки… Батьки звинуватили лікаря у халантному ставленні та непрофесійній поведінці. Десятки молодих батьків вимагали справедливого розслідування та покращення стану пологових будинків в місті.

фото з сайту ТСН

А що думають львів’яни?

Одразу після трагічної ситуації ГО "Батьки в дії" вирішила діяти. Передусім, ми ініціювали перевірку депутатами і чиновниками львівських пологових будинків, і одночасно вирішили з’ясувати - що найбільше турбує львів’янок при народженні дітей в місті, сформувати чіткі пропозиції для влади, а потім слідкувати за їх вирішенням. Для цього ми провели он-лайн анкетування у мережі інтернет, яке охопило 560 учасників за 4 дні. Сам факт, що була така велика кількість охочих пройти опитування за такий короткий час, означало для нас, що тема для львів’ян справді мегаактуальна.

Записані проблеми та пропозиції ми глибоко проаналізували та звели до трьох категорій:

  • а) матеріально-технічне забезпечення
  • б) якість послуг
  • в) вартість послуг.

Усі вони однаково турбували учасників опитування. Ознайомитись із відповідями можна тут: https://goo.gl/9GRAzp

Отож, що стосується зручності пологових будинків та їх матеріально-технічного забезпечення, то, на думку львів'ян, найбільшими проблемами є такі:

  1. Перевантаженість післяпологових відділень;
  2. Відсутність достатньої кількості індивідуальних чи сімейних палат;
  3. Поганий стан та брак туалетів і душових, відсутність у них миючих засобів, дезінфекторів;
  4. Відсутність можливості знеболення перейм у воді;
  5. Свідоме відключення гарячого водопостачання в пологовому на Раппопорта;
  6. Неякісне та неповноцінне харчування та відсутність можливості підігрівати чи замовляти їжу;
  7. Відсутність можливості користування ліфтами для вагітних та породіль;
  8. Поганий стан післяпологових палат, зокрема, відсутність кнопок виклику медсестри, старі ліжка і тверді матраци, високі ліжка та тумби, відсутність регулювання нічного освітлення;
  9. Внутрішньолікарняна інфекція стафілококу у пологовому на Мечнікова.

Щодо вартості пологів і фінансового забезпечення перебування в пологовому будинку учасники опитування висловились про проблеми наступним чином:

  1. Необхідність подякувати лікарю (в великому розмірі), з яким домовлялись за пологи;
  2. Низькі офіційні заробітні плати лікарів та персоналу;
  3. Вимагання грошей молодшим медичним персоналом;
  4. Відсутність інформації про перелік платних послуг;
  5. Відсутність методів легалізувати оплату за пологи та контролювати її витрачання.

Основні зауваження до якості наданих послуг, пов’язаних із народженням дитини, батьки відмітили:

  1. Безвідповідальність та халатне ставлення до породіль та їх сімей молодшого медичного персоналу;
  2. Відсутність сподівань на уважне ставлення від чергових лікарів та необізнаність щодо складу медичного персоналу;
  3. Відсутність можливості подати скаргу та бути почутою;
  4. Неврегульованість питання відвідування членами сім’ї породіль і дитини;
  5. Недотримання пологовими будинками принципів статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини», зокрема, щодо підтримки грудного годування;
  6. Відсутність якісного післяпологового консультування від лікарів чи експертів;
  7. Недотримання протоколів ведення пологів, зокрема, передчасне стимулювання пологів та недотримання «теплового ланцюжка» між матір’ю та дитиною протягом 2-х годин.
Процес пологів є фізіологічним процесом, водночас дуже відповідальним періодом для жінок. Медичні працівники, що надають медичну допомогу під час вагітності та пологів, повинні пам'ятати про це і своїми діями створювати атмосферу спокою, довіри, впевненості у позитивному результаті пологів

Так написано у "Вимогах до етики та деонтології в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці". Та далеко не кожен медпрацівник у пологових цього дотримується...

Буде важко змінити звиклу поведінку лікарів і начальників, змусити їх дотримуватись уже діючих наказів, протоколів, морально-етичних правил та прислухатись до думки громадськості, як і переконати більшість батьків довіряти черговому лікарю, однак це необхідно починати робити. Краще пізно, ніж ніколи :)

Продовження читайте у Пологові Львова: змовчати не можна змінити (Частина 2. Наші дії)

Юля Гвоздович